– Ну і добре. А то ці нескінченні відрядження… Я ж теж сумую. Та й ти знаєш, я не дуже люблю гуляти із собаками.
Того ранку Андрій неабияк поспішав. Він проспав, кілька разів натиснув кнопку будильника, а коли нарешті глянув на годинник, то мало не підскочив із ліжка. – Олено, ти чого ще не готова? У мене ж сьогодні ранкова нарада! Зроби мені щось перекусити, поки я в душі. Хоча б пару бутербродів. Він кинувся до ванної, залишивши телефон … Читати далі