— Ти можеш хоча б сьогодні не чіпати продукти? — почула я голос молодої жінки, щойно переступила поріг кухні. — Я ще не порахувала, скільки ти мені винен за минулий тиждень. — Оксано, я просто хотів узяти трохи супу, — втомлено відповів мій син. — А я просто хочу отримати свої гроші. У чому проблема? … Читати далі
— Мамо, а чому в мене таке велике ліжко, якщо мені все одно доводиться спати на самому краєчку? Я спочатку навіть не зрозуміла, що запитала донька. — У якому сенсі, Катрусю? Дев’ятирічна Катя стояла біля кухонного столу в піжамі, тримаючи в руках чашку з какао. Волосся стирчало в різні боки, а під очима з’явилися темні … Читати далі
— Ти взагалі розумієш, що говориш? Ми за три місяці одружуємося, а ти раптом вирішила, що я збираюся тебе пограбувати?! Андрій стояв посеред кухні й дивився на Катерину так, ніби вона щойно звинуватила його у вбивстві. На столі холола вечеря, поруч лежали каталоги весільних суконь, а між ними — роздруківка з банківського рахунку, яку Катерина … Читати далі
Коли я познайомилася з Романом, мені було тридцять два роки. Я щойно змінила роботу, винаймала невелику квартиру на околиці Львова й після невдалих стосунків навіть не думала про новий роман. Хотілося спокою, нормального чоловіка поруч і звичайного людського щастя. Роман з’явився дуже вчасно. Ми познайомилися на діловому заході, куди мене відправила керівниця. Він представляв компанію, … Читати далі
— Та що ти собі дозволяєш?! — вигукнула я, побачивши, як моя донька відсахнулася від столу й схопилася за щоку. Світлана, молодша сестра мого чоловіка, навіть не намагалася приховати роздратування. Вона стояла біля дитячого стільця з піднятою рукою, а на її обличчі застиг вираз людини, яка вважає, що має право карати чужих дітей. — Нехай … Читати далі
— Ти взагалі розумієш, що через тебе тепер у мене можуть забрати дітей?! — кричала Оксана, стоячи посеред чужої квартири. — А ти розумієш, що я не збираюся все життя виконувати твої забаганки? — спокійно відповіла Марина. Її чоловік Тарас стояв поруч із сестрою, червоний від злості. Він раз у раз намагався щось сказати, але … Читати далі
— Ти ж розумієш, Ірино, — спокійно пояснював Максим своїй нареченій, поки вони сиділи в маленькій кав’ярні біля РАЦСу. — Я не можу просто залишити маму. Батька вже три роки немає, вона сама. Кому, як не мені, про неї подбати? Ірина дивилася на чоловіка й кивала. — Звичайно, розумію. Вона ж твоя мама. Я не … Читати далі
— Наталю, скільки можна мене допитувати? — роздратовано кинув Олег, навіть не відриваючи погляду від монітора. — Я дорослий чоловік і сам розберуся з грошима. Не треба контролювати кожну мою копійку. — Я не контролюю кожну твою копійку. Я хочу знати, куди поділися наші гроші! — Наталя поклала на край письмового столу банківську виписку. — … Читати далі
— А що, в нас удома більше нічого їсти немає? — Сергій невдоволено грюкнув дверцятами холодильника й обернувся до дружини. — Ти цілий день удома сиділа. Чим займалася? Телевізор дивилася? — Я сьогодні навіть нормально поїсти не встигла. Максим усю ніч прокидався, а вдень майже не спав. Тільки покладу в ліжечко — одразу плаче. — … Читати далі
— Нам саме потрібна прибиральниця. Можете приходити, будете мити туалети в нашому офісі, — з усмішкою запропонував Олександр Гнатюк, піднімаючи келих дорогого вина. За столом одразу пролунав сміх. Я не стала сперечатися. Лише спокійно всміхнулася й відклала виделку. Чоловік, який сидів навпроти мене, навіть не здогадувався, що його щомісячна зарплата, премії та службовий автомобіль оплачуються … Читати далі