Журналісти-розслідувачі з 54-х країн світу отримали доступ до 3,6 мільйона документів кіпрських провайдерів, які надавали послуги олігархам та мільярдерам по всьому світу. Розслідування виявило зокрема, що у 2016 році енергетична компанія Ріната Ахметова ДТЕК передала дочірній компанії зобов’язання за значним кредитом у розмірі близько 400 мільйонів доларів США від «Сбербанку» (найбільшого державного банку Росії).
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «Новий витік кіпрських документів викриває приховані активи сотні бізнесменів по всьому світу».
На основі понад 3,6 мільйона документів, що просочилися з кіпрських провайдерів послуг, журналісти дослідили, як кіпрські фінансові посередники намагалися допомогти російським олігархам і союзникам Путіна захистити свої активи та уникнути західних санкцій. Цей витік отримав назву Cyprus Confidential.
Аналізували документи 272 журналістів з 54 країн світу: журналісти мюнхенського видання Paper Trail Media, партнери глобальної мережі журналістів-розслідувачів ICIJ та OCCRP, включно зі «Слідством.Інфо».
Журналістка ICIJ Тетяна Козирєва виявила у витоку Cyprus Confidential масштаби бізнес-холдингів Ріната Ахметова, включаючи прямі чи опосередковані інтереси в 60 офшорних компаніях, переважно зареєстрованих на Кіпрі. Більшість компаній, що входять до мережі Ахметова, пов’язані з System Capital Management Ltd (SCM), корпоративним консорціумом Ахметова, через який олігарх має значний вплив на життєво важливі галузі української економіки.
Як свідчать документи, у липні 2021 року Рінат Ахметов через зареєстровану на Британських Віргінських островах компанію Gelion Properties Ltd., бенефіціарним власником якої він є, зобов’язався придбати розкішний двоповерховий пентхаус за 87,5 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 122 мільйонів доларів) у Лондоні.
Ціна включала не лише пентхаус, але й кілька паркувальних місць та додаткові складські приміщення. З листування між співробітниками Cypcodirect і PwC на Кіпрі з позначками «ТЕРМІНОВО» і «КОНФІДЕНЦІЙНО» випливає, що компанія Gelion буде використана для купівлі пентхауса, щоб забезпечити «конфіденційність» Ахметова, не вносячи його ім’я до британського реєстру публічної власності.
«Конфіденційність — є основною метою придбання нерухомості компанією «Геліон», — пояснюється в електронному листі від співробітника PwC. Відкриті документи свідчать, що продаж відбувся наступного року.
Файли також проливають світло на участь Ахметова у вугільній промисловості Росії після анексії Криму у 2014 році. У 2016 році енергетична компанія Ахметова ДТЕК передала право власності на низку вугільних шахт дочірній компанії Fabcell Ltd., що базується на Кіпрі. Ці шахти вона купила чотирма роками раніше на південному заході Росії в Ростовській області. ДТЕК також передав дочірній компанії зобов’язання за значним кредитом у розмірі близько 400 мільйонів доларів США від «Сбербанку» (найбільшого державного банку Росії).
У січні 2017 року компанія Fabcell перекласифікувала свої акції на 7 999 звичайних акцій та одну золоту акцію. Золота акція була закріплена за «Сбербанком», що дозволило б банку отримати контроль над компанією Ахметова в разі невиконання нею своїх зобов’язань.
У заяві для ICIJ Ахметов зазначив, що SCM Holdings Ltd. (головна інвестиційна компанія групи СКМ) — єдина кіпрська компанія, у якій він є «прямим акціонером», і що СКМ складається з 500 юридичних осіб у різних юрисдикціях. Він також зазначив, що холдингова компанія ДТЕК зареєстрована в Нідерландах.
У відповіді Ахметова йдеться, що фінансування, надане «Сбербанком» та іншими кредиторами до російського вторгнення 2014 року, було «стандартною практикою для українських позичальників». Після вторгнення, як зазначає Ахметов, «ситуація кардинально змінилася», і ДТЕК спробував продати ростовські вугільні шахти. Після того, як покупець не знайшовся, право власності на шахти було передано компанії Fabcell, щоб «обмежити вразливість (ДТЕК, — ред.) перед вимогами «Сбербанку» як кредитора і прокласти шлях до виходу ДТЕК з інвестицій у ростовські вугільні шахти».
Ахметов не відповів на запитання ICIJ щодо придбання лондонського пентхауса через компанію «Геліон». Він відмовився коментувати «будь-які інвестиції або транзакції, які могли відбутися або не відбутися, а також їхній статус».