Хлопець порадив українцям бути добрішими одне до одного.
Морпіх Юрій Гульчук втратив мову та здатність переживати емоції через катування в полоні. Військовий тоді запитав про те, чому люди такі жорстокі.
Юрій поспілкувався з кореспонденткою ТСН Оленою Гущик.
Юрій без емоцій, вперше за 2 роки, обійняв матір. Кадри з останнього обміну полонених 13 вересня розлетілися чи не всіма соцмережами.
22-річний Юрій Гульчук, коли він повернувся з полону, не говорив, але нині запросив ТСН у гості, щоб вперше поспілкуватися про те, що болить. Перші дні Юра провів у реанімації. Вперше хлопець заговорив, коли до палати зайшов його батько.
Юрій досі проходить реабілітацію. І нещодавно почав ходити. Він поки уникає розмов про два роки полону.
“Не любить згадувати, а ми не питаємо, навіщо. Щось скаже, хай скаже, а питати – це жорстоко, навіщо”, – каже мати хлопця.
Хлопець показує кореспондентам ТСН своє помешкання. Він поспіхом розповідає про кожну деталь свого дому, до якого поки звикає і сам. В коробках речі з життя до служби тоді ще 19-річного юнака. Він підписав контракт за місяць до повномасштаного вторгення.
“У цьому плані я щасливчик, уявляєте – 7 лютого підписав контракт, а 24-го вже почалася повномасштабка. Я й місяць не прослужив на момент потрапляння в полон”, – каже він.
Він був у Маріуполі, на комбінаті Ілліча. В полон потрапив у квітні 2022 року. Юру кілька разів перевозили між російськими вʼязницями, зокрема до Мордовії – одного з найжорстокіших місць утримання українських полонених. Там морили голодом і катували. Від побиттів і переломів йому стало важко ходити, а згодом і говорити. На обмін на кордон росіяни везли їх з мішками на головах. Дійти до українського автобуса Юра зміг самотужки. А потім від емоцій завмер.
“Важко це передати. Я був шокований”, – каже хлопець.
Він каже, що має список фільмів, які хоче передивитися. Українці, як йому здається, стали сумнішими.
“Постарайтеся бути менш зліші одне до одного”, – наголошує Юрій.
