– Зараз такі важкі часи! Чи не краще нам всім поруч бути? Подумайте! А скільки грошей заробимо!
Днями до мене прийшла свекруха та ошелешила пропозицією. Вона хоче, аби ми переїхали до неї за місто на зиму. Алла Степанівна живе у старому будинку. А ми рік тому купили гарну квартиру майже у центрі. Моя мама дала майже всі гроші нам на житло, і я дуже тішилась, що матиму свій куточок.
Ще на початку нашого з Дмитром шлюбу ми жили у свекрухи. Та за кілька місяців я збагнула, що не зможу так, боялась, що стосунки остаточно зіпсуються. Тож вмовила чоловіка орендувати житло.
Потім я народила, ми були дуже щасливі. А тоді почалась війна і Дмитро вирішив, що стане на захист нашої країни. Я не могла його зупинити. Торік приїхала моя мама, вона багато років живе в Італії, має там вже чоловіка. І ось вона вирішила зробити мені подарунок.
– Доню, я давно гроші збирала тобі на житло! Досить по хатах ходити!
Разом ми обрали квартиру майже в центрі Хмельницького, в новобудові. Купили велику трикімнатну, вже з ремонтом. Про таке щастя я й не мріяла. Вже уявляла, як закінчиться війна і ми будемо щасливо жити там. Може, ще дитину народимо.
Та цьогоріч свекруха вже віддавна почала мені підкидувати дивні ідеї.
– Ти уявляєш, як дорого доведеться платити за комунальні взимку? Квартира ж велика!
– Нічого, впораємось.
– А чи це справедливо, що Дмитро на війні, а ти гроші марно витрачаєш?
– Та чому ж марно, ми все ж вже за оренду не платимо.
– Зараз такі важкі часи! Чи не краще вам на зиму до мене переїхати? Я вже квартирантів у вашу квартиру знайшла. Вони щедро платитимуть. На ремонт заробимо.
– На який ще ремонт? Мені він не потрібен.
– В мене зробимо. Ти ж в мене житимеш! Ні, я тобі дам частину грошей! І взагалі, послухай, Дмитро вже дав згоду, тож потроху речі збирай!
– Дмитро? Його тут навіть немає! Я хочу жити у своїй квартирі!
Згодом я подзвонила чоловікові. Та він мене здивував. Йому сподобалась ідея мами. Ба більше, він почав мене вмовляти.
– Чого вам вдвох в такій великій квартирі жити? Подумай сама! Тип паче, в мами пічки є, як світла не буде – хоч зігрієтесь! І економія й справді суттєва! Чому ти не можеш трохи потерпіти? Чи нам гроші не потрібні?
Так мені прикро через усі ці розмови. Не розумію, чому я маю покидати квартиру, котру моя мама купувала. І уявіть, який буде її стан після квартирантів. І чи не буде такого, що я їх виселити не зможу навесні. Чи свекруха почне вмовляти ще залишитися. Як бути? Порадьте!
IrynaS
