Український актор і ведучий Геннадій Попенко повідомив, що завершив службу у Збройних Силах України.
Про це пише РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на його пост в Instagram.
“Майже 3 роки тому призвався. І ось нещодавно списаний з армії… на певний термін”, – зазначив він.
Попенко згадав про наслідки тривалого перебування на фронті та свою травму. Річ у тім, що влітку 2024 року під час тренування він упав і зламав коліно.
“На згадку про цей час – біль і титан у коліні. Уже пересуваюся без ковіньки, але біг поки тільки сниться. Реально сниться”, – написав він.
Водночас він поки не вирішив, чим займатиметься далі.
“Поки немає відповіді на запитання: “Чим займатися далі?” Так, є вже рідний #ЗагубленийСвіт. Так, є улюблені кінознімальні майданчики, куди буду намагатися повернутися. Так, є наш волонтерський центр 4.5.0, який виготовляє неймовірні маскувальні сітки”, – розповів телеведучий.
Геннадій Попенко зазначив, що не виключає залучення до ініціатив, пов’язаних із підтримкою армії, і ветеранської спільноти.
“Ще буду шукати діяльність у напрямку підтримки армії або ветеранської спільноти. Можливо, комусь будуть потрібні руки? Чи голова”, – риторично запитав він.
Наостанок актор подякував усім, з ким мав честь служити та співпрацювати. Завершуючи свою публікацію, Геннадій додав, що він завжди готовий повернутися.
“Отже, списаний у запас. Тобто. Раптом що, я там – на лаві запасних”, – підсумував він.
Що відомо про службу Геннадія Попенка у ЗСУ
Відомий актор і ведучий взяв до рук зброю відразу ж після початку повномасштабного вторгнення РФ. Служив у 59-й окремій механізованій бригаді, а потім перейшов у “Культурний десант”.
За його словами, він тричі ходив до військкомату, перш ніж його взяли в ЗСУ.
Влітку 2024 року він отримав травму коліна. Під час тренування він невдало впав і зазнав множинних травм: перелом саме колінного суглоба і травми кількох груп зв’язок. За його словами, передня хрестоподібна зв’язка була розірвана.
У березні 2025 року він розповідав, що переніс одну операцію, але на нього чекає ще одна.
