В Європі майже не вживають гречку. А все, тому що… Наша звичайна гречка дуже примхлива культура. Їй не потрібна сильна спека, відповідно половина Європи відпадає. Не потрібна зайва вологість – рослини просто згниють на корені. Ще більше шкодять вітри.
Гречка вимагає особливо жирних чорноземів, які самі по собі багатство. Вона настільки вимоглива до поживних речовин, що висмоктує з ґрунту майже все. Тож після гречки землі треба відпочивати.
І це ще не все!
Справжня причина, чому в Європі не поширена
гречка, полягає в іншому: ця культура не реагує на добрива.
Якщо пшеницю добре підгодувати добривами, вона дасть урожай у рази більший.
А на гречку добрива не діють взагалі. Вона як давала одну вагу, так і даватиме, хоч залий все поле по коліна, тільки землю спалиш.
З гектара європейський фермер збирає 10-12 центнерів гречки і потім полю потрібен відпочинок, а пшениці збирають 80-90 центнерів з гектара, іноді 95-98.
Різниця у 8 разів!
Плюс гречку не можна захищати пестицидами та гербіцидами – вона від них дохне швидше, ніж бур’яни.
Генна інженерія, яка вважається в Європі панацеєю для сільського господарства, теж нічого не може зробити з нею — гречка несприйнятлива до додавання геномів сторонніх. Її не можна зробити стійкою до пестицидів, не можна захистити від спеки, вологи, вітру, паразитів.
Змінені сорти просто не сходять!
А який геморой її збирати… комбайн потрібен спеціальний, швидкість має бути набагато вищою, ніж при збиранні пшениці, адже у гречки немає колосу, механізми складніші.
Обробка ще той атракціон. Вона потребує стільки операцій, що пшениця проти гречки просто дар богів: сушіння, досушка, зворушення, аерація, прожарка.
Загалом виходить так, що гречка не підходить для інтенсивного землеробства в Європі. Тому її й не вирощують – вона просто не по кишені європейському сільському господарству.
Жоден житель Європи не купуватиме гречану крупу за ціною в 7-8 разів вищою за пшеницю.
Тому ми маємо унікальну ситуацію: ми їмо те, що Європі просто не по кишені.)))
