Подаємо мовою оригіналу:
Дякую долі за те, що подарувала мені особисте спілкування з Валерієм Залужним до того, як його ім’я стало рідним кожному українцю й відомим на весь світ.
І найперше, що я дізналася про Валерія Федоровича, що він – людина слова. Саме його зусиллями Дмитро Коцюбайло, легендарний командир 1-ої Штурмової Роти ДУК, отримав звання Героя України ще до того, як його підрозділ увійшов до лав ЗСУ.
Лишиться незабутньою зустріч Героя-добровольця Да Вінчі та Головкома Залужного на сцені Жовтневого палацу, коли Валерій Федорович особисто приїхав, щоб привітати та прикріпити Золоту Зірку Героя на кітель Дмитра.
Ця нагорода напередодні вторгнення в грудні 21-го року дала наснагу всім добровольцям, оскільки вони відчули шану війська до добровольчого руху.
Серед моїх друзів, яких у 2014-му доля привела у військо, є ті, кому довелося служити в підрозділах, якими командував Валерій Федорович. З їхніх розповідей я впевнилася в тому, що побачила сама: високоосвічений, професійний, людяний, сміливий, цілковито відданий військовій справі, вірний Україні. Залужний став уособленням свого війська і свого часу.
За плечима генерала – всі ступені військової освіти й усі з відзнакою. Всі щаблі військової служби – від курсанта до головнокомандувача, і всі додали безцінного досвіду.
Він займається справою свого життя і досягнув у ній світового визнання, зупинивши російську армію, наче сама доля готувала його на порятунок Україні в часи найтяжчих випробувань.
Нам пощастило мати Залужного на чолі війська в цей історичний час. Беззаперечний авторитет генерала серед військових є одним із стовпів нашого спротиву та стійкості.
