— Вероніко, ти зовсім совість втратила, рідного дядька на порозі тримати? — голос Віктора Івановича тремтів від удаваного обурення, поки він намагався зазирнути через плече племінниці.
— Вероніко, ти зовсім совість втратила, рідного дядька на порозі тримати? — голос Віктора Івановича тремтів від удаваного обурення, поки він намагався зазирнути через плече племінниці. Вероніка міцніше стиснула пальцями стару, але щойно пофарбовану хвіртку. Запах сосни та ранкової роси змішувався з їдким ароматом дешевих парфумів дядька. — Дядьку Вітя, я, здається, чітко сказала по … Читати далі