UAMedia

— Приберіть це зі столу! Невже ви справді думаєте, що така дешева саморобна річ пасує до нашого інтер’єру? Тут усе має відповідати певному рівню! Саме так сказала моя невістка Інна, дивлячись на подарунок, який моя дружина готувала для неї майже цілий місяць. Моя дружина Лідія стояла біля столу, опустивши голову. Вона намагалася усміхатися, але я … Читати далі

У двері гупали так сильно, що здригалася стара дерев’яна рама. Це вже точно не міг бути вітер. Та й робити вигляд, ніби нічого не відбувається, ставало дедалі важче. Пенсіонерка Ганна Петрівна обережно підвелася зі стільця й навшпиньки пішла до невеличкого передпокою. Намагалася ступати якомога тихіше, хоча підлога все одно тихенько поскрипувала. Щойно вона наблизилася до … Читати далі

Я приходив до цієї лавки щороку сьомого листопада. Спершу йшов у парк, а вже потім на кладовище. Сьомого листопада тисяча дев’ятсот шістдесят четвертого року я зробив Марії пропозицію саме тут. Каблучка була завелика на пів розміру, пальці в мене тремтіли, а вона все зрозуміла раніше, ніж я встиг відкрити коробочку. “Пашо, ти зараз мене заміж … Читати далі

— Ти можеш хоча б сьогодні не чіпати продукти? — почула я голос молодої жінки, щойно переступила поріг кухні. — Я ще не порахувала, скільки ти мені винен за минулий тиждень. — Оксано, я просто хотів узяти трохи супу, — втомлено відповів мій син. — А я просто хочу отримати свої гроші. У чому проблема? … Читати далі

— Мамо, а чому в мене таке велике ліжко, якщо мені все одно доводиться спати на самому краєчку? Я спочатку навіть не зрозуміла, що запитала донька. — У якому сенсі, Катрусю? Дев’ятирічна Катя стояла біля кухонного столу в піжамі, тримаючи в руках чашку з какао. Волосся стирчало в різні боки, а під очима з’явилися темні … Читати далі

— Ти взагалі розумієш, що говориш? Ми за три місяці одружуємося, а ти раптом вирішила, що я збираюся тебе пограбувати?! Андрій стояв посеред кухні й дивився на Катерину так, ніби вона щойно звинуватила його у вбивстві. На столі холола вечеря, поруч лежали каталоги весільних суконь, а між ними — роздруківка з банківського рахунку, яку Катерина … Читати далі

Коли я познайомилася з Романом, мені було тридцять два роки. Я щойно змінила роботу, винаймала невелику квартиру на околиці Львова й після невдалих стосунків навіть не думала про новий роман. Хотілося спокою, нормального чоловіка поруч і звичайного людського щастя. Роман з’явився дуже вчасно. Ми познайомилися на діловому заході, куди мене відправила керівниця. Він представляв компанію, … Читати далі

— Та що ти собі дозволяєш?! — вигукнула я, побачивши, як моя донька відсахнулася від столу й схопилася за щоку. Світлана, молодша сестра мого чоловіка, навіть не намагалася приховати роздратування. Вона стояла біля дитячого стільця з піднятою рукою, а на її обличчі застиг вираз людини, яка вважає, що має право карати чужих дітей. — Нехай … Читати далі

— Ти взагалі розумієш, що через тебе тепер у мене можуть забрати дітей?! — кричала Оксана, стоячи посеред чужої квартири. — А ти розумієш, що я не збираюся все життя виконувати твої забаганки? — спокійно відповіла Марина. Її чоловік Тарас стояв поруч із сестрою, червоний від злості. Він раз у раз намагався щось сказати, але … Читати далі

— Ти ж розумієш, Ірино, — спокійно пояснював Максим своїй нареченій, поки вони сиділи в маленькій кав’ярні біля РАЦСу. — Я не можу просто залишити маму. Батька вже три роки немає, вона сама. Кому, як не мені, про неї подбати? Ірина дивилася на чоловіка й кивала. — Звичайно, розумію. Вона ж твоя мама. Я не … Читати далі