— Ти не мусиш туди їхати. Мама сама сказала, що не хоче нікого бачити. Просто переказуй їй гроші на ліки, якщо вже так переживаєш. Сергій сказав це так буденно, ніби просив мене купити хліба дорогою з роботи. Він стояв біля дзеркала в передпокої, зав’язував шнурки на черевиках і раз у раз поглядав на телефон. За … Читати далі
— У п’ятницю після роботи поїдеш до мами. Я вже домовився. Там тобі буде краще, а заодно допоможеш їй із господарством. Не бачу сенсу обговорювати це ще раз. Тарас сказав це так буденно, наче повідомляв дружині, що хліб закінчився і дорогою додому треба купити новий. Оксана саме розкладала на столі результати аналізів, які забрала після … Читати далі
— Тільки не забудь забрати свої старі каструлі. Мама сказала, що після тебе на кухні доведеться робити ремонт. І взагалі, Марто, не розтягуй це на цілий день. У суботу приїде Олена, ми вже домовилися, що вона допоможе вибрати меблі. Денис говорив так, ніби дружина була не людиною, з якою він прожив одинадцять років, а квартиранткою, … Читати далі
— Не розраховуй, що я годуватиму ще й тебе з дітьми. У нас тепер окремі витрати, — сказав чоловік, коли я ледве переступила поріг будинку після пологового будинку. Я стояла в передпокої з автокріслами, у яких спали мої новонароджені доньки, і спочатку навіть не зрозуміла, що він говорить серйозно. За моєю спиною залишилися п’ять днів … Читати далі
«Моя зарплата — це мої гроші, а твоя — на всю родину!» — заявив чоловік. Я не стала сперечатися, але коли знайшла його таємну заначку, то зрозуміла, чому ми останній тиждень їли картоплю з хлібом… Додай сильніший скандальний поворотЗроби інтригу загадковішою — Марто, перекинь мені хоча б півтори тисячі гривень. Я стою в супермаркеті, у … Читати далі
— Ти зараз же вибачишся перед Мартою, або можеш збирати речі! — чоловік сказав це так голосно, що розмови за святковим столом миттєво стихли. Я подивилася на нього, потім на його шістнадцятирічну доньку, яка стояла біля дверей із таким виглядом, наче щойно пережила щось жахливе. — Тарасе, ти хоча б запитаєш, що сталося? — Я … Читати далі
— Андрію, ти ж учора обіцяв! Я спеціально все підготувала, домовилася з нотаріусом, навіть сусідку попросила піч розтопити, щоб вона зайшла до мене, поки мене не буде. Як ти можеш просто сказати, що не приїдеш?! Марія Степанівна стояла посеред кухні, стискаючи телефон так міцно, що побіліли пальці. За вікном мрячив холодний жовтневий дощ, на столі … Читати далі
Розділ 1. Бронювання, про яке дружина не мала дізнатися — У п’ятницю мене не чекай. У нас із замовником затягнуться переговори, тому, можливо, доведеться залишитися на ніч у Львові, — сказав Тарас, застібаючи ґудзик на сорочці. Ірина саме розкладала на столі рахунки за комунальні послуги. Вона не відразу підвела голову. — Знову Львів? Ти ж … Читати далі
— Я сказав, що квартира буде записана на маму! І не треба мені тут розповідати про сім’ю та спільне майбутнє. Не хочу через десять років ділити своє майно із жінкою, яка сьогодні зі мною, а завтра подасть на розлучення! Дмитро вимовив це так голосно, що Марина мимоволі озирнулася на зачинені двері кухні. Їй здалося, що … Читати далі
— Ну що, приїхала перевірити, чи ми вже викинули решту твого мотлоху? — сестра зустріла мене на порозі з келихом вина в руці. — Заходь, не соромся! Ти ж сьогодні головна причина нашого свята! Я переступила поріг і завмерла. У вітальні стояли накриті столи, на кухні метушився найнятий персонал, а над каміном висів величезний банер: … Читати далі