UAMedia

  • ПОДІЇ
  • КИЇВ
  • ПОЛІТИКА
  • ЖИТТЯ
  • БЛОГ
  • КУХНЯ
  • НАУКА І ТЕХНІКА
  • СВІТ
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Тато працював моряком, тому його досить довго не було вдома – тижнями та навіть місяцями. Однак, з кожного рейсу він старався привозити дорогі подарунки та гостинці. Але одного дня тато приїхав не сам – з ним була якась маленька дівчинка. Мама від такого “сюрпризу” аж заклякла на місці та втратила дар мови. Ніхто навіть уявити не міг, що трапилося насправді з татом, коли він був у рейсі.

Тато працював моряком, тому його досить довго не було вдома – тижнями та навіть місяцями. Однак, з кожного рейсу він старався привозити дорогі подарунки та гостинці. Але одного дня тато приїхав не сам – з ним була якась маленька дівчинка. Мама від такого “сюрпризу” аж заклякла на місці та втратила дар мови. Ніхто навіть уявити не міг, що трапилося насправді з татом, коли він був у рейсі.

Грицюк Яніна
2 Листопада, 2024 No Comments

Я завжди пишалася тим, що мій батько моряк. Попри те, що його часто і довго не було вдома – батьківською увагою ми з братом не були обділені.

Як тільки він повертався з рейсу – увесь свій час присвячував нам. Ми змалку знали, що таке похід в гори, сімейний пікнік, поїздка на море посеред навчального року.

Приїзд тата асоціювався з початком неймовірних пригод.

Всі дивувалися, як стосунки батьків залишаються такими ж теплими і ніжними, якщо між ними тисячі кілометрів.

Мама сміялася і казала, що впевнена на всі 100%, що її Степан завжди повертатиметься до неї, куди б його не занесло бурхливими хвилями.

Та цього разу все було зовсім інакше…

Тато був у відпустці, коли на нашу адресу надійшла телеграма. Він все прочитав, мовчки зібрав свої речі і просто пішов. Навіть нічого не пояснив.

Ніхто не міг зрозуміти, що взагалі сталося.

Батька не було 2 тижні. Мама плакала і думала, що він пішов від нас назавжди, але це було не так.

Одного ранку він з’явився на порозі нашої квартири, але не сам… Поруч з ним стояла маленька дівчинка.

– Знайомтеся, це моя донька – Олечка.

– Як це донька? – перелякано спитала мама.

Виявилося, що до шлюбу тато зустрічався з дівчиною. Нічого особливого – звичайний курортний роман. Поспілкувалися, погуляли разом, от і розійшлися. Через деякий час та жінка дізналася, що вагітна.

– Ти покинув вагітну дівчину? – недовірливо спитав брат.

– Я нічого не знав. Вона не сказала.

– Чому? – перепитала я.

– Не кохала мене, от і не хотіла пов’язувати себе зі мною вузами шлюбу тільки через дитину.

– Де вона зараз? – пробурмотіла мама.

– Померла… Туберкульоз.

Після того вечора у всіх почалося нове життя. Ми мали звикнути до того, що у нас тепер є сестра, а в мами – донька.

До речі, вона прийняла дівчинку одразу. Піклувалася про неї, була ніжною і люблячою. Нам з братом це давалося важче, особливо після того, як найрідніші покарали нас за те, що ми відібрали в сестри її улюбленого плюшевого зайця.

Оля здавалася нам справжньою дивачкою: мало говорила, ніколи ні на що не скаржилася, навіть коли ми її ображали, не вередувала. Ми з братом були ще тими нахабами – могли влаштувати справжнісіньку істерику через іграшку або модний ґаджет. Вона ж ніколи нічого не просила – без дозволу навіть хліба за столом не брала.

Батьки змушували нас гуляти з нею, але як тільки ми виходили за межі маминого поля зору, садили Олю на лавку, а самі йшли собі по своїх справах. Вона завжди просто сиділа і чекала, поки її заберуть додому.

Одного разу ми з братом, позбувшись малої сестри, розважалися в сусідньому дворі. Аж раптом почулися страшенні крики. Дмитро миттю чкурнув до лавки, де ми й залишили малу.

Прибігаємо і бачимо таку картину: Оля залізла на дашок під’їзду, в руках міцно тримає маленького кошенятка. Біля лавки величезний собака, який вже встиг пошматувати улюбленого зайця Олі.

Брат відігнав пса, взяв на ручки налякане дівча і ми втрьох повернулися додому. Точніше, вчотирьох. Врятоване Олею кошеня стало новим членом нашої сім’ї.

Відтоді ми з сестрою стали дуже хорошими друзями, підтримуємо і піклуємося одне про одного. Добре, що нам з Дмитром колись вистачило сил, щоб перепросити в маленької Олі пробачення за всі наші дитячі витівки. Ніколи б не пробачила собі, якби втратила таку чудову сестру.

Ніколи не можна судити людину за першим враженням. Кожна людина – це глибокий океан, в якому ховається купу всього чудового і прекрасного. Треба тільки дати їй шанс вам це відкрити.

Daryna

Навігація записів

3акінчення війни припадає на дату яка знаходиться нижче… Загадкові співпадіння, як вважаєте?
Cтpaшнa AТAКA! Вuбyxu пo вcьoмy мicтy – Мacштaбнa пoжeжa!! Нacлiдкu плaчeвнi…

Related Articles

Салат з шампіньйонів і болгарського перцю на зиму

Грицюк Яніна
18 Серпня, 202518 Серпня, 2025 No Comments

Оце так повopот! Тpамп зpoбив неoчікувану зaяву пеpeд сaмою зуcтріччю із Зеленcьким. Деталі…

Грицюк Яніна
18 Серпня, 2025 No Comments

18 серпня. Яке cьогодні свято. Що cьогодні сувоpо забоpонено pобити, та який колір одeжі одягнути. Деталі…

Грицюк Яніна
18 Серпня, 202518 Серпня, 2025 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Салат з шампіньйонів і болгарського перцю на зиму
  • Оце так повopот! Тpамп зpoбив неoчікувану зaяву пеpeд сaмою зуcтріччю із Зеленcьким. Деталі…
  • 18 серпня. Яке cьогодні свято. Що cьогодні сувоpо забоpонено pобити, та який колір одeжі одягнути. Деталі…
  • Капустяні «Бомбочки». Так смачно капусту ви ще не готували!
  • Зeлeнcькuй ВЖE ПPИБУВ нa пepeгoвopu…. Aлe тe, щo вiн cкaзaв, дoвeлo кpaїнy дo cлiз…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes