Він їй писав рік тому:
«Ну що ж, 22 офіційно + 3 – це вже чверть століття. Не зовсім кругло, але маю настрій на кругло.
Ми вже стільки разом, що я вже себе без Тебе майже не пам’ятаю! Ти мій фундамент, моя основа, до якої я весь час можу і повертаюсь. Ти мій Partner in crime. З Тобою цікаво, гарно, вільно, свобідно і прекрасно. Я можу Тобі розповісти все, ну – насправді все, Ти ж знаєш! В нас з Тобою вже багато досвіду позаду і сподіваюсь ще більше попереду. Мені подобається з Тобою тусити з старими та з “новими друзями”, знайомитись з цікавими людьми – ти їх притягуєш.
Дякую, що витерпіла мене, я хочу ще раз таких 25 і вже з тим досвідом, що ми маємо, а вже тоді побачимо. То ж в дорогу!».
Немає дороги.
Дружина і троє їхніх дітей – Євгенія, Ярина, Дарина, Емілія, – загинули у Львові. Чоловіка травмовано, він живий.
Чорний біль.
Автори Zoya Kazanzhy
