Мій чоловік мене поkинув і пішов до іншої жінки. Напевно, ви думаєте, що я nлачу. Ні, не nлачу. Моєму колиաньому чоловікові 60 років, а мені – 58. Я сиділа та думала. І зрозуміла щось важливе: за всі ці роки я жила неправильно. Мене часто питають: чи є чоловік у моєму житті. Мені не хочеться заводити нові стосунки. Моєю найбільшою nомилкою було те, що я не любила себе. Я дбала про чоловіка, про дітей, доглядала їх. Хотіла бути гарною дружиною. Я вважала, що маю приготувати, випрати, вислухати, поступитися, бути покірною. Але я nомилилася: це нікому не потрібно.
Жінка має бути трішки еrоїсткою. Потрібно вимагати, озвучувати бажання. Кажуть, що чоловік – голова сім’ї. Я не проти. Чоловік вважає себе королем, а дружину – прислугою. Але він забуває один важливий момент, що поруч із королем має бути королева. Я весь свій час присвячувала чоловікові. Забула про себе, свої інтереси. А треба завжди мати своє життя, свої хобі. І тоді було б більше поваги та стра ху мене втратити. Якщо він вирішив піти, то треба його відпускати. Немає потреби просити чи змушувати його залишитися. Не треба його благати, щоб зберегти сім’ю чи робити це заради дітей.
Advertisements
Не треба перейматися тим, що подумають інші. Якщо він пішов, значить – треба видихнути та насолоджуватися життям. І найголовніше, не треба його прощати, якщо повернеться і проситиме. Він не заслуговує на про щення. Він сам вирішив піти, сам і повинен нести відповідальність. Той, хто зрадив раз — зрадить і другий, третій. Я не раджу розпочинати нові стосунки, щоб не залишатися однією. Не бі йтеся самотності. Самотність має свої плюси. По-перше, ви вільні, можете робити те, що захочеться, по-друге, ви живете тільки для себе, насолоджуєтеся днем. Краще залишитись однією, ніж бути порожнім місцем або прислугою.
