Чотири пташки було в тата,
0дну кохав, а три – пташата.
Аж серед ночі прилетіли.
У їх гніздечка вражі стріли.
І вмить нічого не лишилось.
Чотири серця зупинились.
А з ними зупинилось й п’яте.
Життя згорьованого тата.
Бо як тепер йому літати?!
Ще вчора тато був крилатий.
Та в тому пеклі знавіснілим
Дві пари крил його згоріли.
У когось завтра буде свято.
Весілля і гостей багато.
Хтось доньку буде видавати.
Хтось інший, не пташиний тато!
Його пташкам вже Світ не треба
У них тепер безкрайнє небо.
А біля спаленої хати
лишився одинокий Тато.
