Перед смертю Папа Франциск зробив знаковий жест підтримки знедолених. Чому його заповіт викликав такий резонанс?
Папа Римський Франциск незадовго до смерті пожертвував майже всі гроші в’язниці для неповнолітніх у Римі. Йдеться про близько 200 тис. євро, спрямованих на виплату іпотеки за макаронну фабрику, яка працює при в’язниці.
Про це повідомляє The Economist.
Автори статті також звернули увагу на деякі моменти з життя Папи та розпорядження у його заповіті. Зокрема, Франциск хотів бути похованим у папській базиліці Санта-Марія-Маджоре. Видання зазначає: «Якомога далі від Ватикану, наскільки це було можливо з погляду пристойності». Тому похоронному кортежу довелося подолати 6 км заповненими натовпами вулицями.
Після завершення публічної офіційної церемонії прощання найбідніші жителі Риму чекали прибуття тіла Франциска, поміщеного у просту дерев’яну труну.
Базиліка Санта-Марія-Маджоре, де поховали Папу, розташована за кількасот метрів від головного залізничного вокзалу — усіяній дешевими готелями частині Риму. Це околиця району, який починає ушляхетнюватися, але там досі проживає висока частка іммігрантів.
Яким було папство Франциска?
Видання також нагадало, що Франциск уникав мирських атрибутів папства. Він відмовився переїжджати до Апостольського палацу, натомість жив у двокімнатному номері гостьового будинку Ватикану. Франциск ніколи не взував традиційного блискучого червоного папського взуття, яке полюбляв його попередник, папа Бенедикт XVI. Франциск носив потерті чорні черевики з ортопедичними устілками.
На думку авторів матеріалу, крізь життя та смерть Папи Франциска можна продстежити послання про те, що «справжнє місце його церкви — на узбіччі суспільства». Покійний понтифік втілював віру, яка не відкидає сумніви та невизначеності. Його найвідомішим коментарем може бути відповідь на запитання про ЛГБТ: «Якщо людина гей, шукає Бога і має добру волю, хто я такий, щоб судити?»
Тепер перед кардиналами, які зберуться на конклав, стоїть вибір, чи «вибрати людину, готову глибше вивчити сфери, які Франциск відкрив для вивчення, чи повернутися до більш звичного католицизму тих, хто був до нього».
