UAMedia

  • ПОДІЇ
  • КИЇВ
  • ПОЛІТИКА
  • ЖИТТЯ
  • БЛОГ
  • КУХНЯ
  • НАУКА І ТЕХНІКА
  • СВІТ
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Гадала, що у мене прекрасне життя. Коханий чоловік, хороша квартирка, гарна робота і зарплата. Правда, часто їздила туди-сюди у відрядження. Як не Київ, то Харків чи Одеса. Частіше бувала у потягах, ніж вдома. І не думала, що саме через той злощасний випадок зможу втратити все. Якби хтось сказав – не повірила б. А все було так чудово. Напевно, хтось наврочив чи що?

Гадала, що у мене прекрасне життя. Коханий чоловік, хороша квартирка, гарна робота і зарплата. Правда, часто їздила туди-сюди у відрядження. Як не Київ, то Харків чи Одеса. Частіше бувала у потягах, ніж вдома. І не думала, що саме через той злощасний випадок зможу втратити все. Якби хтось сказав – не повірила б. А все було так чудово. Напевно, хтось наврочив чи що?

Грицюк Яніна
31 Січня, 2026 No Comments

У карʼєрі Олі все було чудово. У свої лиш 30 років вона вже купила собі квартиру, їздила на розкішній машині та користувалась популярністю в чоловіків.

Оля стала керівником відділу, бо проявила себе з найкращої сторони. Тим більше вона була красунею і постійно ловила на собі апетитні погляди чоловіків. Серед претендентів на її серце вона Олексія — високого, галантного кавалера.

Стосунки розвивались стрімко. Хлопець переїхав до Олі. На фоні неї він був менш успішним, але разом вони були гарною парою. Жінка налаштувалася на сімейне життя, але Олексій не хотів поспішати.

Через насичений робочий графік та відповідальність Оля час від часу їздила у відрядження.

Того ранку вона теж зібрала свою маленьку валізу та викликала таксі. Олексій тоді ще бачив третій солодкий сон.

Через сильні затори та дистанцію до вокзалу Оля з сумом зрозуміла, що спізнилась на поїзд.

– Схоже, що наступний рейс лише завтра зранку! Нічого. Зате коханому буде сюрприз!

Розчарована, але в передчутті Оля повернулась додому. Перше, що її здивувало — відсутність ключів у замку, які чоловік завжди залишав.

Ввійшовши до квартири Оля прислухалася і нічого крім тиші не почула. Це здивувало її, адже було надто рано для його робочого часу, зазвичай він тільки прокидався у такий час.

– Алло! А ти де? – веселим голосом подзвонила до Олексія та.

– Вдома, а де мені ще бути? – ніяково відповів той.

– А! Ну добре!

– Щось сталося? Ти вже в дорозі?

– Так, все добре!

– Гаразд, гарно добратися! Я вже скучив за тобою! Повертайся скоріше! Цілую! – защебетав чоловік і поклав слухавку.

У Олі затряслися колінка. Цікаво, де ж він був і з ким, якщо так впевнено бреше.

Робочі відрядження подобались Олі, вона думала, що розлука з коханим робить їхні стосунки романтичнішими, адже щоразу на неї чекали квіти та вечеря при свічках.

Та цікаво було те, що Олексій того дня навіть не повернувся додому. Оля з тих думок навіть очей не зімкнула. Дочекавшись ранку вона знову викликала таксі, та не встигла машина рушити, як до під’їзду під’їхало знайоме їй авто. З нього вийшла пара.

Тілом знову пробігли мурашки. Не сподівалася вона побачити перед собою Олексія з Діаною — дочкою начальника. Тепер Олю розривало два бажання: вийти з машини й зловити зрадника на гарячому чи видихнути і їхати у відрядження.

Та вона обрала щось посередині. Водій відвіз її не на вокзал, а у кафе неподалік, вона розрахувалась з ним, замовила собі міцної кави й взяла до рук телефон.

“Любий, відрядження скасували. Скоро буду вдома!”

Вона зробила це навмисне, щоб та Діана встигла втекти з її квартири. Через годину вона подалася додому. І дійсно Олексій вже був сам. Оля застала його за миттям двох келихів, чоловік миттю зніяковів. А на столі була недопита пляшка ігристого.

Олі було огидно. Вона одразу пішла до кімнати збирати речі “коханого”.

– Люба, а що це ти задумала? – переляканим поглядом, здивовано питав той.

– А ти хіба не бачиш? Я роблю твоє життя трішки щасливішим!

За кілька хвилин вона вже дотягла його валізу в коридор, а ще за дві виставило його разом з усім його непотребом.

Говорити чи виправдовуватися перед нею не було сенсу.

Минуло три місяці. Оля познайомилась із Дмитром. Зараз вони розписані та планують дитину.

Про долю Олексія відомо небагато. Він дуже швидко звільнився, мабуть, дочка начальника теж втратила до нього інтерес…

Навігація записів

Того вечора син не став на мій бік перед своєю дружиною. Я одягла пальто, взяла сумку і пішла, навіть не попрощавшись з онуками…
«З випискою, люба! А дачу я подарував сестрі, їй потрібніше»: Як чоловік «обнулив» наше життя, поки я була у пологовому будинку…

Related Articles

Ціна чужого щастя

Грицюк Яніна
22 Червня, 202622 Червня, 2026 No Comments

Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.

Грицюк Яніна
13 Червня, 202613 Червня, 2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Ціна чужого щастя
  • Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.
  • Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.
  • Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …
  • Сім років тому я розлучилась зі своїм чоловіком. Діти наші давно виросли, щасливе майбутнє ми їм забезпечили, тому продовжувати жити з людиною, яку я не кохаю, сенсу більше не було. Зараз мені 57, живу я у власній квартирі в центрі міста, маю пристойну зарплату, хороші заощадження і великі плани на майбутнє. Ніякого коханця собі після розлучення не знайшла, бо не розумію, навіщо воно мені вже треба. Самотньою я не почуваюсь, живу у своє задоволення.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes