Їх беpегли як зiницю ока”.
Як ЗСУ “приземлили” оcтанній козир роcіян.
Президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків АОПА Україна та український авіатор Геннадій Хазан розповів в ефірі Radio NV, який
останній козир рф приземлили ЗСУ, вдаривши по нафтобазі в Енгельсі.
В Енгельсі була уражена і чекаю з офіційних джерел термін «знищена база» стратегічних запасів пального, які використовуються виключно для літаків типу Ту-160.
Хочу зазначити, що для них використовується спеціальне пальне, спеціальний авіаційний керосин марки Т-8 В, яке спеціально розроблялося (це більш загущене паливо) для двигунів на цьому літаку, а це НК-32.
Хочу зазначити, що я колись спілкувався з офіцером ще військово-повітряних сил Радянського Союзу, і я поставив питання:
«Скажи, будь ласка, а скільки це взагалі вартувало тоді для Радянського Союзу?»
Він сказав, що «кожному громадянину Радянського Союзу можна було придбати запорожець».
Це взагалі неймовірно дорога програма — створення бомбардувальників Ту-160.
І, власне, для експлуатації, для можливості використання двигунів на режимі форсажу, коли вони виходять на надзвукову швидкість, для цих двигунів НК-32 і було розроблено це спеціальне паливо.
На сьогодні в Росії може виробляти його виключно два підприємства, а [було] уражено, а тепер і знищено, найбільше місце зберігання цього пального.
Тепер ми підходимо до найголовнішого — до літаків Ту-160.
Їх з початку війни не використовували, берегли як зіницю ока, як вони говорять.
Для чого? Вони використовували більш старші літаки Ту-95 різних модифікацій, зокрема і Ту-22М3, для завдання ураження по території України ракетами повітряного базування.
А за майже три роки війни ресурс великої кількості літаків зменшився, в деяких до критичного стану, і росіяни змушені були дістати свій останній козир із дірявих кишень — це літаки Ту-160, для того, щоб завдавати ударів по Україні.
На сьогодні Збройні сили України, зокрема, зробили все для того, щоб приземлити ці літаки.
Тобто літаки ніби є, але пального для них нема.
Хочу зазначити, що на крейсерському режимі, коли вони виходять на надзвукову швидкість, вони споживають від 50 до 60 тонн пального на годину польоту цього літака.
Тому знищення такої кількості пального, яке зберігалося на аеродромі, призведе до того, що досить суттєво буде обмежена можливість використання цих літаків по прямому їхньому призначенню.
І вони мають перебазовувати частину пального з інших місць, а це час, який нам завжди потрібен; і це обмежені можливості, і логістика буде дуже сильно напружена.
Навіть привезти ешелон, два ешелони цього пального… А що далі?
Його треба десь злити в спеціальні цистерни, а ті цистерни чомусь згоріли.
У цьому випадку хочу зазначити про то, що таке системне знищення російських об’єктів, коли визначається ціль, і системним чином завдається ураження по самій цілі, і по додаткових цілях.
Треба було обмежити польоти, або взагалі [унеможливити] польоти Ту-160, і якщо не було можливості уразити їх в повітрі, то було зроблено все для того, щоб вони або почали обмежено літати, або найближчим часом просто не було пального, щоб їх заправити, щоб здійснити будь-який політ для ураження України.
Джерело
