Україна теоретично може уникнути масового залучення трудових мігрантів, однак для цього доведеться активніше використовувати внутрішній кадровий резерв. Йдеться про українців працездатного віку, які зараз не працюють, а також про пенсіонерів, яких дедалі частіше розглядають як важливий ресурс для ринку праці.
Як Україна може обійтися без трудових мігрантів?
У соцмережах почали активно поширювати матерали про нібито масове завезення іноземців до України. Зокрема, з’являлися ролики з чоловіками, схожими на громадян Індії, які англійською мовою закликали приїжджати до України, пише OBOZ.
Водночас уряд поки не говорить про масштабне залучення мігрантів – наразі йдеться лише про окремі ініціативи бізнесу.
За оцінками Мінекономіки, Україні бракує близько 4,5 мільйони працівників. Водночас держава бачить потенціал у залученні тих, хто зараз економічно неактивний. Серед них:
120 тисяч батьків дітей з інвалідністю;
500 тисяч батьків дітей до трьох років;
750 тисяч студентів;
2,5 мільйони людей з інвалідністю;
1,6 мільйони економічно неактивних громадян працездатного віку.
Загалом зараз серед головних проблем українського ринку праці:
дефіцит кадрів у сфері обслуговування;
нестача робітничих професій;
старіння населення;
трудова міграція українців за кордон;
небажання частини роботодавців наймати працівників 50+.
Пенсіонери як окремий кадровий резерв
Окремий ресурс – пенсіонери. Зараз із понад 10 мільйонів пенсіонерів працюють приблизно 2,5 мільйони людей, однак потенціал значно більший.
Елла Лібанова
Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя
Демографічна піраміда в Україні перевернута, населення старіє, і ми маємо розуміти, що економіка дедалі менше потребуватиме фізичної сили та дедалі більше – інтелектуальної праці. Роботодавцям варто позбуватися стереотипів, адже люди старшого віку – це стабільність та досвід, які є критичними для стійкості ринку.
У Державній службі зайнятості також фіксують зростання кількості кандидатів віком 50+.
На зареєстрованому ринку праці питома вага людей віком 50+ зросла з 30% на початку 2022 року до 37% станом на травень поточного року. В умовах дефіциту кадрів ми не можемо дозволити собі втрачати людський капітал через вікові стереотипи та упередження щодо нездатності людей старшого віку до розвитку,
– заявила Валентина Рибалко, заступниця директорки Державної служби зайнятості.
У Мінекономіки наголошують: саме люди 50+ стають одним із ключових ресурсів для подолання дефіциту кадрів.
Що це означає?
Україна поки не готова до масового залучення трудових мігрантів.
Держава робить ставку на внутрішній кадровий резерв.
Пенсіонери та люди 50+ стають дедалі важливішими для ринку праці.
Бізнесу доведеться переглядати ставлення до вікових працівників.
Попит на дистанційну та гнучку роботу зростатиме
Зауважте! Український ринок праці поступово входить у нову реальність: роботодавцям доведеться конкурувати не лише зарплатами, а й готовністю відмовлятися від старих стереотипів. І поки суспільство сперечається про трудових мігрантів, головний кадровий резерв країни може виявитися зовсім поруч – серед людей 50+ та пенсіонерів.
Чи можуть мігранти створювати небезпеку чи протизаконня в Україні?
У мережі пишуть про нібито масову міграцію іноземців до України. До нас їдуть з дружніх країн, аби влаштовуватися на роботу та покращувати економіку. Про це голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник розповів у коментарі 24 Каналу.
Експерт зауважив, що в будь-якій країні, де проживають мігранти, є якийсь відсоток з них, хто може порушувати закон. І не важливо, з якої країни приїхала ця людина. Навіть українці в Європі вчиняють злочини. Тому небезпека дійсно може бути де завгодно.Політика
Василь Воскобойник
Голова Офісу міграційної політики
Є перелік країн з підвищеним міграційним ризиком. Це країни на кшталт Пакистану чи Афганістану, звідки не потрібно залучати людей. Таких країн є 90. Ось тут, коли питання в тому, кого залучати, в країну, перше слово, повинно бути не за демографами, а за Службою безпеки України. Саме вона повинна вирішувати, з яких країн ми можемо залучати людей. І таким чином ми можемо зменшити вірогідність якихось проблем, але уникнути їх повністю неможливо.
Звичайно, контроль теж може зменшити рівень можливої загрози. Василь Воскобойник додає, що якщо держава розуміє, де мігрант працює чи проживає, то все ж вдасться уникнути багатьох проблем.
Фахівець наводить приклад Польщі, коли мова заходить про користь трудових мігрантів для України. За його словами, українці фактично профінансували сферу оборони цієї країни. Тому й для нашої країни залучення іноземців може бути корисним для закриття прогалин в робочій силі та покращення економіки.
За словами експерта, Європа приймає в себе українців так само, як і наша держава мігрантів з Азії та інших континентів. Тоді як в Німеччині є 1 200 000 українців, в Польщі – 920 000, в Чехії – 360 000, наших громадян досі дивує, що на роботу в українські компанії часто беруть іноземців.
Ми опинилися на стику трьох проблем. Зрозуміло, що війна та мобілізація скорочують кількість робочих рук на ринку праці. Далі, в нас масова міграція людей. Мова йде про мільйони людей, котрі виїхали за кордон чи переміщені тут, всередині нашої країни. Ще ми опинилися в демографічній кризі, коли на 10 жінок народжується лише 7 – 8 дітей. Тому війна і демографічна криза призводить до того, що кількість робочих рук на ринку постійно скорочується. І в такій ситуації дивуватися, що запрошують сюди іноземців, на мій погляд, трішки недоречно, – каже Воскобойник.
Як ще боротися з дефіцитом робочої сили?
Економіст, член Ради Нацбанку України Василь Фурман розповів 24 Каналу, що дефіцит робочих рук в Україні справді існує. На його думку, це цілком звична практика в усьому світі, коли залучають іноземних громадян на роботу.
За словами Фурмана, безперечно, не варто орієнтуватися лише на мігрантів. Зараз, за різними даними, близько 5 – 6 мільйонів українців виїхали з початку повномасштабної війни. Держава має робити усе можливе, аби вони захотіли повернутися додому.
Ми розуміємо, що усі не повернуться. Тому важливо впроваджувати державні програми, аби залучати українців, які виїхали за кордон. Також потрібно впроваджувати програми для залучення громадян інших країн. Це допоможе, зокрема, швидкими темпами розбудовувати державу після війни,– сказав Фурман.
