UAMedia

  • ПОДІЇ
  • КИЇВ
  • ПОЛІТИКА
  • ЖИТТЯ
  • БЛОГ
  • КУХНЯ
  • НАУКА І ТЕХНІКА
  • СВІТ
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Я часто купувала в АТБ різні солодощі, побутову хімію, продукти та деякі дрібниці додому. Дешево, близько і персонал привітний. Однак, нещодавно зі мною трапилася прикра ситуація. І я закликаю всіх читачів – будь ласка, не купуйте там солодощі на вагу! Мені так гидко стало, що апетит одразу пропав.

Я часто купувала в АТБ різні солодощі, побутову хімію, продукти та деякі дрібниці додому. Дешево, близько і персонал привітний. Однак, нещодавно зі мною трапилася прикра ситуація. І я закликаю всіх читачів – будь ласка, не купуйте там солодощі на вагу! Мені так гидко стало, що апетит одразу пропав.

Грицюк Яніна
30 Жовтня, 2024 No Comments

З дитинства обожнюю солодощі. Після роботи обов’язково заходжу у магазин біля офісу та купую щось смачне – цукерки, печиво чи випічку. Однак, нещодавно зі мною трапилася цікава пригода, про яку я хочу розповісти.

У нас з чоловіком є досить дивна звичка – можемо поїхати за хлібом у інший кінець міста. Знаю, що у великих супермаркетах вибір набагато більший, ніж у маленьких крамничках біля дому. Там є імпортні продукти, екзотичні фрукти, власна випічка. Також продають дуже смачні ватрушки, такі самі, як у шкільній їдальні. Купую одразу декілька булочок.

Тоді ми поїхали у АТБ, він працює до 23.00. Тим паче, що ввечері мало відвідувачів. Оминаємо вітрини з молочними продуктами, сосисками, сирами та прямуємо до відділу з цукерками. Вони, до речі, тоді були на акції та продавалися на вагу. Ось солодощі з різноманітними начинками всередині, є звичайні з молочного шоколаду та мої улюблені – посипані кокосовою стружкою. Якраз біля стенда з ними стояла літня жінка, років 60 на вигляд.

Вона виглядала досить гарно – укладка, хустинка, пальто та чобітки. Однак, я просто втратила дар мови, коли побачили, що незнайомка робить. Тихцем брала кожну цукерку, розкривала фантик, кусала її, загортала назад… та кидала до купи інших солодощів! Мені так гидко стало, що апетит одразу пропав. Не хотіла навіть доторкатися до вітрини. Ми нічого не купили.

В машині я думала про ту жінку. А чи багато таких “добросовісних” покупців у магазині? Ми ж не знаємо, хто доторкався до хліба, який ми їмо на вечерю чи хтось брав брудними руками те яблуко, яке ви даєте дитині. Ніколи б не могла подумати, що у світі існують такі нахаби! Жінка виглядала досить гарно та пристойно, а таку підлість вчинила. Ну краще б взяла собі декілька цукерок та покуштувала вдома. Ніхто ж не перевіряє кожну цукерку під мікроскопом. Уявіть, що ви купили собі солодощі, відкриваєте обгортку і такий сюрприз!

Тепер я обираю тільки фасовані продукти, які надійно запаковані. Ще й перевіряю уважно, чи не відкривав хтось упаковку до мене. Тому, будь ласка, будьте адекватними покупцями та думайте не тільки про себе. Солодощів та інших продуктів на всіх вистачить!

А ви погоджуєтеся з думкою жінки?

Daryna

Навігація записів

Зaвтpa, 31 жoвтня – Вeлuкe i вaжлuвe цepкoвнe cвятo! Кaтeгopuчнo зaбopoнeнo poбuтu цi peчi…
0,25 л окропу; 2 ст. л. майонезу; 2 яйця. Рецепт найніжніших млинців, які не рвyться і довго залишаються м’якими, ніби щойно з печі

Related Articles

Ціна чужого щастя

Грицюк Яніна
22 Червня, 202622 Червня, 2026 No Comments

Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.

Грицюк Яніна
13 Червня, 202613 Червня, 2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Ціна чужого щастя
  • Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.
  • Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.
  • Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …
  • Сім років тому я розлучилась зі своїм чоловіком. Діти наші давно виросли, щасливе майбутнє ми їм забезпечили, тому продовжувати жити з людиною, яку я не кохаю, сенсу більше не було. Зараз мені 57, живу я у власній квартирі в центрі міста, маю пристойну зарплату, хороші заощадження і великі плани на майбутнє. Ніякого коханця собі після розлучення не знайшла, бо не розумію, навіщо воно мені вже треба. Самотньою я не почуваюсь, живу у своє задоволення.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes