UAMedia

  • ПОДІЇ
  • КИЇВ
  • ПОЛІТИКА
  • ЖИТТЯ
  • БЛОГ
  • КУХНЯ
  • НАУКА І ТЕХНІКА
  • СВІТ
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Я Алла, Руслан вас більше не кохає! – Ці слова зруйнували моє життя. Чоловік служив в Рівному і я не думала, що він має час на походеньки. Та, вочевидь, помилялась. Найбільше з цього зраділа свекруха. Хоча зовсім скоро вона пошкодувала…

Я Алла, Руслан вас більше не кохає! – Ці слова зруйнували моє життя. Чоловік служив в Рівному і я не думала, що він має час на походеньки. Та, вочевидь, помилялась. Найбільше з цього зраділа свекруха. Хоча зовсім скоро вона пошкодувала…

Грицюк Яніна
30 Січня, 202630 Січня, 2026 No Comments

Для свекрухи я завжди була недостатньо гарною, хазяйновитою, талановитою. Вона не приховувала свого невдоволення вибором сина. Адже Русланчик в неї єдиний і неповторний. Свекор пішов до іншої, коли йому виповнився всього рік. І Марина Валентинівна самотужки виростила свого хлопчика.

– Не варто поспішати! Хто знає, може це не твоє! – казала вона просто в моїй присутності.

Та ми все ж побралися. Утім щоразу, коли ми десь бачили, вона принижувала мене.

– Ти що, нормальний одяг купити собі не можеш? Ходиш, як опудало.

– Ну, мені подобається, це стиль такий.

– Нема в тебе смаку зовсім. Дивись, бо Руслан на інших почне заглядати!

Також їй не подобалось, як я готую. Стверджувала, що моя мама погана, бо не навчила доньку нічого. Згодом, коли я народила, то вона критикувала те, як я доглядаю дитину, а тоді й як виховую. Від цього усього в мене їхав дах. Та найгірше, що Руслан ніколи мене не захищав, а лише казав, не звертати увагу.

А тоді почалась війна і на другий її рік чоловіка мобілізували. Свекруха страшенно переймалась через це і знайшла якісь звязки, аби влаштувати його в тиловому місті на офісну посаду. 

– Це через тебе він на війну пішов. Ти мала сама всюди ходити, а не його в магазин посилати зайвий раз!

– Я не могла нести ті важкі торби!

– То от зараз і не маєш зовсім допомоги! Так краще?

Минув рік. Мені розповідали, що військові в тих тилових містах охоче випивають і гуляють, а я не вірила. А одного дня мені зателефонував незнайомий номер. Я відповіла:

– Я Алла. Руслан вас більше не кохає! Просто сказати не наважується.

Виявилося, що там у Рівному чоловік часу не гаяв. Мав іншу. Згодом я попросила його нормально:

– Лиш не розлучайся до кінця війни! У нас ж діти!

– Алла хоче офіційний статус мати!

This image was originally published on Onliner.by web site (http://www.onliner.by/). All rights reserved.

І ми розлучилися. Тоді мені так прикро було. А свекруха мені подзвонила і радісним голосом сказала:

– Руслан правильно зробив, що пішов від тебе. Не знаю, як він витримав стільки років! А я попереджала!

Я тоді вирішила все в житті змінити. Зібрала дітей і поїхала до Норвегії. Вирішила, що розпочну нове життя і все. І знаєте що, мені було важко, та я почувалась надзвичайно щасливою. І ось минув рік і мені подзвонила свекруха:

– Яке ти право мала так онуків забрати. Я ж хочу їй бачити!

– Ну у вас вже є нова невістка, а може й онуки.

І раптом та сувора жінка, котра мене завжди ненавиділа почала гірко плакати.

– Прости мені. Я помилилась. Та Алла – жахлива, вона забрала мого сина, використовує його, він вже матері зовсім не дзвонить, сказав, що до Рівного переїде!

– Ну, в житті всіляке трапляється, діти часто в інших містах живуть.

– Але ж у мене нікого нема більше. Як я сама буду? Повертайтеся! Я так скучила!

– Та в нас тут все добре, повертатись не плануємо.

– Як приїдете назад – я на онуків квартиру перепишу. Обіцяю!

Такого я не очікувала. Квартира в Марини Валентинівни велика, гарна. Та чи можна їй вірити? І взагалі, чи може людина змінитися і почати нарешті поважати мене? Порадьте, як краще зробити?

Навігація записів

З першого дня я відчула, що зять брехливий і слизький тип. Та донька мені не вірила. Ще й завагітніти додумалась. А одного разу я поїхала в інший район міста, мед купувати й зустріла там Артура. Ще й не самого! Він мало не посивів, як мене побачив!
Брат та його жінка вже давним-давно захотіли зробити з мами безкоштовну няньку. Без попередження привозять Макара і навіть 100 гривень не залишають. А в мами пенсія маленька, і так старається економити. Я, як старша донька, час від часу їй кидаю на картку кошти. Однак, вже самі нема сили терпіти нахабство брата. От вирішила прямо сказати, щоб давали хоча б 500 грн. Боже, який то цирк почався та крики!

Related Articles

Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.

Грицюк Яніна
13 Червня, 202613 Червня, 2026 No Comments

Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.
  • Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.
  • Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …
  • Сім років тому я розлучилась зі своїм чоловіком. Діти наші давно виросли, щасливе майбутнє ми їм забезпечили, тому продовжувати жити з людиною, яку я не кохаю, сенсу більше не було. Зараз мені 57, живу я у власній квартирі в центрі міста, маю пристойну зарплату, хороші заощадження і великі плани на майбутнє. Ніякого коханця собі після розлучення не знайшла, бо не розумію, навіщо воно мені вже треба. Самотньою я не почуваюсь, живу у своє задоволення.
  • Cьoгoднi вceлeнcькa бaтькiвcькa cyбoтa 2026: щo КAТEГOPИЧНO нe мoжнa poбuтu…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes