UAMedia

  • ПОДІЇ
  • КИЇВ
  • ПОЛІТИКА
  • ЖИТТЯ
  • БЛОГ
  • КУХНЯ
  • НАУКА І ТЕХНІКА
  • СВІТ
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • З першого дня я відчула, що зять брехливий і слизький тип. Та донька мені не вірила. Ще й завагітніти додумалась. А одного разу я поїхала в інший район міста, мед купувати й зустріла там Артура. Ще й не самого! Він мало не посивів, як мене побачив!

З першого дня я відчула, що зять брехливий і слизький тип. Та донька мені не вірила. Ще й завагітніти додумалась. А одного разу я поїхала в інший район міста, мед купувати й зустріла там Артура. Ще й не самого! Він мало не посивів, як мене побачив!

Грицюк Яніна
30 Січня, 2026 No Comments

Я завжди відчувала, що Артур – брехливий і слизький тип. Та моя донька його обожнювала. Дивилась на нього, наче на якесь божество. Це мене просто дратувало. Я намагалась їй натякнути, що варто тверезо оцінювати хлопця, та хто мене слухав.

– Мамо, ти не розумієш, він – ідеальний. Гарно заробляє, амбітний і мене кохає.

– Доню, не буває ідеальних.

Я радила їй зачекати з заміжжям. Та вже за місяць Настя зізналась, що вагітна й вони скоро розпишуться. Згодом молоді оселились на квартирі в іншому кінці міста. Саме тому бачились ми вкрай рідко. Після народження онука донька скаржилась, що їй дуже важко. Я хотіла допомогти, та їздити так далеко не могла. Я все ж далеко не молода.

– Настусю, переїжджайте до мене. Я буду поруч! Що з твого Артура, він завжди на роботі, а я допомагатиму!

Довго вона вмовляла зятя, та врешті він погодився. Та й в мене квартира велика, простора, це ж справді гарна можливість зекономити. Часи все ж не прості.

Молоді переїхали. Я в усьому їм допомагала. Та водночас переконалась – Артур не та людина, котра може зробити мою доньку щасливою. Він увесь час пропадав на роботі, з дитиною не допомагав. Але постійно замилював Насті очі. Він увесь час казав компліменти, дарував квіти й подарунки. Донька тішилась і не помічала відсутність коханого. А я ж мовчати не могла.

– Я наскрізь тебе бачу! Мене квітами тобі не задобрити. Рано чи пізно донька зрозуміє, хто ти є.

– Як будете Настю проти мене налаштовувати – ми переїдемо, – погрожував зять.

Та якось стався інцидент, котрий змінив все. Я домовилась з подругою, що вона продасть мені мед. Поїхала за ним в інший район міста. Сіла на лавку, поруч із дорогим готелем і чекала. І раптом побачила знайоме обличчя. З готелю виходив Артур. Він пристрасно обіймав і цілував довгоногу брюнетку.

– Ану, стій! – гукнула я. Артур побачив і злякався.

– Як ви тут опинилися? – налякано спитав.

– Я завжди знала, що ти брехливий. Шкірою це відчувала. Усі ці концерти з квітами й улесливими словами.

Дівчина дивилась на мене великими очима, й нічого не розуміла.

– Що за божевільна, Артурчику?

– Я тобі зараз дам, божевільну! Я мати його дружини й бабуся доньки.

Дівчина зірвалась і сіла в таксі. Артур почав благати.

– Не кажіть Насті! Не руйнуйте наш шлюб.

– Чого це? Вона варта кращого! А ти як гуляв, так і будеш далі!

– В мене є для вас пропозиція. Присягаюся, буду вірним надалі, жодних романів на стороні, додому повертатимусь о 17 годині. Лиш не кажіть Насті.

– Я їй добра хочу, а не такого, як ти.

– Вона мене кохає, та й я її теж. Хочете я вам щомісяця платитиму за мовчання! Лиш не руйнуйте наш шлюб. Подумайте про дитину.

Я пішла геть й нічого йому не сказала. Вирішила поки нічого дочці не казати. Хоча почуваюсь так, наче її зраджую. Скажіть, як вчинити правильно? Чи можна такій людині довіряти? Чи варто йти йому брехуну назустріч?

Навігація записів

Дотиснути ворога, – Зеленський зробив термінову заяву про завершення війни
Я Алла, Руслан вас більше не кохає! – Ці слова зруйнували моє життя. Чоловік служив в Рівному і я не думала, що він має час на походеньки. Та, вочевидь, помилялась. Найбільше з цього зраділа свекруха. Хоча зовсім скоро вона пошкодувала…

Related Articles

Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.

Грицюк Яніна
13 Червня, 202613 Червня, 2026 No Comments

Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.
  • Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.
  • Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …
  • Сім років тому я розлучилась зі своїм чоловіком. Діти наші давно виросли, щасливе майбутнє ми їм забезпечили, тому продовжувати жити з людиною, яку я не кохаю, сенсу більше не було. Зараз мені 57, живу я у власній квартирі в центрі міста, маю пристойну зарплату, хороші заощадження і великі плани на майбутнє. Ніякого коханця собі після розлучення не знайшла, бо не розумію, навіщо воно мені вже треба. Самотньою я не почуваюсь, живу у своє задоволення.
  • Cьoгoднi вceлeнcькa бaтькiвcькa cyбoтa 2026: щo КAТEГOPИЧНO нe мoжнa poбuтu…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes