UAMedia

  • ПОДІЇ
  • КИЇВ
  • ПОЛІТИКА
  • ЖИТТЯ
  • БЛОГ
  • КУХНЯ
  • НАУКА І ТЕХНІКА
  • СВІТ
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – І на це ми гроші здавали? – Не спитавши дозволу, я пішла оглянути шкільне укриття. Побачивши, за голову схопилась

– І на це ми гроші здавали? – Не спитавши дозволу, я пішла оглянути шкільне укриття. Побачивши, за голову схопилась

Грицюк Яніна
11 Вересня, 202411 Вересня, 2024 No Comments

Мушу написати, бо несила стримувати емоції. Ось днями я мусила піти до школи. Мала дізнатися про всі цьогорічні нововведення і зміни, адже моя донька пішла в 5 клас. Тож після розмови з класним керівником я вирішила піти й подивитися, як зробили укриття. Адже торік на території школи збудували нове за всіма нормами. Це була державна програма, заклад отримав фінансування.

Тож я очікувала, що побачу гарне сучасне приміщення, як оті, що в новинах показують. Крім того, що наприкінці попереднього року нам повідомили, що батьки мають здати по 200 гривень на облаштування укриття. Я тоді ще дуже здивувалась:

– Так держава ж виділила гроші!

– Того вистачило на побудову і проведення всіх систем. Ми ж хочемо, щоб там гарно було.

Тож уявіть, що в нашій школі навчається 800 дітей, і кожен здав по 200 гривень. Солідна сума виходить – 160 тисяч гривень. Можна хату в селі купити. Тому я уявляла, що там все буде за останнім словом, гарні меблі, інтерактивна дошка.

Щойно я увійшла – мене здивував жахливий тяжкий запах. Це була пліснява і вогке повітря. Всередині – сірі стіни, пофарбовані звичайним вапном. А стільці й парти взагалі ще радянські. Та найгірше не це, а те, що в кутку на бетонній підлозі взагалі вода стояла.

Розлючена, я побігла до вчительки.

– І на це ми гроші здавали?

– Що ви маєте на увазі?

– Укриття, в якому мають малі діти сидіти. Вони там всі похворіють, астматиками стануть! І на що пішли наші гроші?

– Ну, зрозумійте, всі звіти в директора. Зараз такі ціни, все не просто!

– Тоді нехай директор розповість, куди гроші поділися?

– Подумайте, вашій дитині тут ще вчитись. Нащо ці проблеми?

– Які? А що я маю змиритися, що донька сидітиме годинами в такому приміщенні?

– Ну, тоді забирайте її на час тривоги.

– А нічого, що в мене робота?

Посварилась я з вчителькою. Не розумію такого. Чому усі мовчать? Я впевнена, що схожі ситуації не лише в нашій школі. От як у вас? І як гадаєте, що я маю робити?

Навігація записів

“Розпoвідайте цю іcторію, пошиpюйте, пеpеказуйте. Я її нaвіть не пиcала. Я доcлівно пpоплакала те, що почула… Андpій і Аня Лукiвські”.
Щoйно! Еpдоган зробив твеpду заяву по Кримy. Путiна від пoчутого аж зацiпило

Related Articles

Ціна чужого щастя

Грицюк Яніна
22 Червня, 202622 Червня, 2026 No Comments

Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.

Грицюк Яніна
13 Червня, 202613 Червня, 2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Ціна чужого щастя
  • Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.
  • Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.
  • Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …
  • Сім років тому я розлучилась зі своїм чоловіком. Діти наші давно виросли, щасливе майбутнє ми їм забезпечили, тому продовжувати жити з людиною, яку я не кохаю, сенсу більше не було. Зараз мені 57, живу я у власній квартирі в центрі міста, маю пристойну зарплату, хороші заощадження і великі плани на майбутнє. Ніякого коханця собі після розлучення не знайшла, бо не розумію, навіщо воно мені вже треба. Самотньою я не почуваюсь, живу у своє задоволення.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes