2 червня люди уникали відвідування кладовищ, щоб не “принести” додому важку, негативну енергетику.
У вівторок, 2 червня, православна церква вшановує святого Никифора — патріарха Константинопольського, який увійшов в історію як один із найпослідовніших захисників шанування ікон, що дозволено і категорично заборонено робити в цей день.
Майбутній святитель з’явився на світ у Константинополі приблизно в середині VIII століття в родині знатного походження. Його батько Феодор служив при імператорському дворі, однак зазнав гонінь через неприйняття іконоборчої політики. Ці події мали значний вплив на формування поглядів Никифора.
Отримавши блискучу освіту, він вивчив риторику, історію та богослов’я. У молодості Никифор зробив успішну кар’єру при імператорському дворі й обіймав посаду секретаря правителя.
Пізніше він відмовився від мирського життя і присвятив себе духовному служінню. Оселившись неподалік від Босфору, Никифор вів суворе аскетичне життя, багато молився і займався богословськими дослідженнями. Саме тоді він здобув популярність як видатний богослов і переконаний захисник православних традицій.
У 806 році за підтримки імператора Никифора I його обрали патріархом Константинопольським. Однак період його служіння збігся з серйозними церковними та політичними потрясіннями.
Основним випробуванням для патріарха стала боротьба з новою хвилею іконоборства, яка посилилася у Візантійській імперії на початку IX століття. Святий Никифор відкрито виступав на захист шанування ікон, обґрунтовуючи свою позицію християнським вченням про втілення Ісуса Христа.
Така тверда позиція привела його до конфлікту з імператором Левом V Вірменином, який знову підтримав іконоборчий рух. Незважаючи на тиск з боку влади, патріарх відмовився відступати від своїх переконань.
У 815 році Никифора позбавили патріаршого сану і відправили у заслання. Спочатку він перебував у монастирі, а потім був переведений у віддалені райони Малої Азії.
Святий Никифор помер близько 828 року, залишаючись у засланні. Після остаточної перемоги шанування ікон у 843 році його добре ім’я було відновлено, а сам він був прославлений у лику святих як сповідник віри.
Прикмети 2 червня
- Якщо ранок тихий і без вітру — літо буде спокійним і теплим.
- Рясна роса вранці — до ясного і погожого дня.
- Якщо 2 червня гримить грім — літо буде дощовим, але врожайним.
Чого не можна робити 2 червня
Народні повір’я застерігали від фінансових рішень і домовленостей у цей день — мовляв, укладені угоди можуть обернутися втратами. Також не радили купатися у відкритих водоймах через підвищену небезпеку та уникали відвідування кладовищ, щоб не “принести” додому важку, негативну енергетику.
Що можна робити 2 червня
Вважалося, що в цей день варто освіжити будинок: ретельно його провітрити і принести додому березові гілки, які символізували чистоту, захист і благополуччя, щоб у домі панували спокій, щастя і достаток.
Реформа церковного календаря в Україні
Реформа церковного календаря в Україні — процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новоюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері “руського світу”. Як і предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав, висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.
