UAMedia

  • ПОДІЇ
  • КИЇВ
  • ПОЛІТИКА
  • ЖИТТЯ
  • БЛОГ
  • КУХНЯ
  • НАУКА І ТЕХНІКА
  • СВІТ
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Як ти так можеш? Тато на фронті, а ти таке витворяєш! Я прийшла додому раніше, ніж зазвичай, заняття скасували. І раптом побачила, що мама не на роботі, а дома. Ще й не сама…

Як ти так можеш? Тато на фронті, а ти таке витворяєш! Я прийшла додому раніше, ніж зазвичай, заняття скасували. І раптом побачила, що мама не на роботі, а дома. Ще й не сама…

Грицюк Яніна
29 Січня, 2026 No Comments

Мені 17 років, цьогоріч я закінчила школу. Зараз складаю іспити та планую вступати до столичного університету. Я дуже стараюсь, бо не хочу розчарувати тата, він військовий і з першого дня повномасштабної війни захищає нашу країну.

Тато – найкраща людина в моєму житті. Він дуже добрий і завжди в усьому мене підтримував. У нас особливий зв’язок. Маму я також люблю, та вона інакша, більш груба, постійно мене критикує.

І ось нещодавно я прийшла додому раніше, ніж зазвичай. Скасували заняття в репетитора. Мама мала бути на роботі, та коли я увійшла зрозуміла, що вона дома. Ще й не сама.

Я застала неньку в спальні наших батьків з дядьком Іваном, рідним братом мого тата. Я почала кричати на маму, не стримувала емоцій:

– Як ти так можеш? Тато ж на фронті! Це ж так підступно!

– Ти нічого не розумієш! Ти ще мала! Твій тато не такий хороший, як ти думаєш! Ти не все знаєш!

– Ніяка я не мала!

Я заснула в сльозах. Подзвонити татові так і не наважилась. Тепер не знаю, як бути. Чи варто розповідати йому все. Чи справедливо так засмучувати зараз? Чи краще поїхати на навчання і не спілкуватися з мамою?

Навігація записів

Коли Остапові виповнилось 23, на порозі будинку вперше з’явився його горе-батько. Я розгубилась та не знала, що сказати. Проте син приголомшив мене своєю поведінкою…
Анoмальні моpози до -27°C! На Укpаїну насувається стpашний антициклон — cкільки тpиватиме

Related Articles

Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.

Грицюк Яніна
13 Червня, 202613 Червня, 2026 No Comments

Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.
  • Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.
  • Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …
  • Сім років тому я розлучилась зі своїм чоловіком. Діти наші давно виросли, щасливе майбутнє ми їм забезпечили, тому продовжувати жити з людиною, яку я не кохаю, сенсу більше не було. Зараз мені 57, живу я у власній квартирі в центрі міста, маю пристойну зарплату, хороші заощадження і великі плани на майбутнє. Ніякого коханця собі після розлучення не знайшла, бо не розумію, навіщо воно мені вже треба. Самотньою я не почуваюсь, живу у своє задоволення.
  • Cьoгoднi вceлeнcькa бaтькiвcькa cyбoтa 2026: щo КAТEГOPИЧНO нe мoжнa poбuтu…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes