UAMedia

  • ПОДІЇ
  • КИЇВ
  • ПОЛІТИКА
  • ЖИТТЯ
  • БЛОГ
  • КУХНЯ
  • НАУКА І ТЕХНІКА
  • СВІТ
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Коли гості розійшлися я вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та щойно підійшла до контейнера побачила собак, котрі смакували мої салати й голубці. Я очам своїм не повірила. Від образи не могла дихати. А тоді подзвонила синові, котрому й дала додому ці харчі.

Коли гості розійшлися я вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та щойно підійшла до контейнера побачила собак, котрі смакували мої салати й голубці. Я очам своїм не повірила. Від образи не могла дихати. А тоді подзвонила синові, котрому й дала додому ці харчі.

Грицюк Яніна
31 Січня, 2026 No Comments

Цьогоріч я запросила сина з невісткою і моїм маленьким онуком до себе 1 січня. Стіл гарний накрила, там і олів’є, і шуба, й голубці, й холодці.

Мій Стас з таким апетитом їв, ви б це бачили. Відчувалося, що скучив за домашнім. А от Ліна лише салат подзьобала, й онук, дивлячись на неї нічого куштувати не схотів. І ось коли вони збиратися почали я вирішила їм усі ці харчі із собою дати. Все ж для них готувала, а мені скільки того треба.

Зібрала я зо шість контейнерів, спакувала. Син такий щасливий був, дякував щиро. Я так тішилась, що він матиме, що їсти. Адже невістка зовсім погано його годує. Після весілля Стас схуд на десять кілограмів. А його дружина вважає, що це нормально, адже сама худа, як тріска. Я не одноразово намагалась із нею про це поговорити:

– Він чоловік, має їсти багато, отримувати поживні речовини!

– Все він отримує, і вітаміни я йому даю, і харчується значно корисніше, я про це дбаю.

Та щоразу, коли син до мене приходив – просив їсти та мав такий звірячий апетит. Саме тому я стільки наготувала, розраховувала їм із собою дати.

І ось, коли всі вже розійшлись, я зібрала зі столу, поприбирала і вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та коли я підійшла до контейнера, помітила собак, котрі щось там їли. І тут я придивилась, а це були мої салати й голубці. Я мало не заплакала від образи. Подзвонила синові:

– Як ти можеш своїй дружині таке дозволяти?

– Мамо, що трапилось?

– А де харчі, які я вам дала?

– Та все є, вже в холодильнику.

– Нащо ти обманюєш рідну неньку? Заради чого?

– Ти про що?

– Про їжу, котру собаки їдять біля смітника!

– О, Господи! З чого ти взяла, що вона твоя!

– Я це точно знаю! Свої страви ні з якими не сплутаю!

– Мамо, пробач!

– Тобі вони не сподобались?

– Все дуже смачно було!

– Так чому ж ти так?

Він почав виправдовуватись, казати, що дружина просто про його здоров’я дбає. А мої харчу такі все шкідливі. А мені через весь цей стрес стало зле. Довелося заспокійливе пити. Мені прикро через невістку, та ще гірше через те, що син не може з нею розібратися. А ви б пробачили таке?

Цьогоріч я запросила сина з невісткою і моїм маленьким онуком до себе 1 січня. Стіл гарний накрила, там і олів’є, і шуба, й голубці, й холодці.

Мій Стас з таким апетитом їв, ви б це бачили. Відчувалося, що скучив за домашнім. А от Ліна лише салат подзьобала, й онук, дивлячись на неї нічого куштувати не схотів. І ось коли вони збиратися почали я вирішила їм усі ці харчі із собою дати. Все ж для них готувала, а мені скільки того треба.

Зібрала я зо шість контейнерів, спакувала. Син такий щасливий був, дякував щиро. Я так тішилась, що він матиме, що їсти. Адже невістка зовсім погано його годує. Після весілля Стас схуд на десять кілограмів. А його дружина вважає, що це нормально, адже сама худа, як тріска. Я не одноразово намагалась із нею про це поговорити:

– Він чоловік, має їсти багато, отримувати поживні речовини!

– Все він отримує, і вітаміни я йому даю, і харчується значно корисніше, я про це дбаю.

Та щоразу, коли син до мене приходив – просив їсти та мав такий звірячий апетит. Саме тому я стільки наготувала, розраховувала їм із собою дати.

І ось, коли всі вже розійшлись, я зібрала зі столу, поприбирала і вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та коли я підійшла до контейнера, помітила собак, котрі щось там їли. І тут я придивилась, а це були мої салати й голубці. Я мало не заплакала від образи. Подзвонила синові:

– Як ти можеш своїй дружині таке дозволяти?

– Мамо, що трапилось?

– А де харчі, які я вам дала?

– Та все є, вже в холодильнику.

– Нащо ти обманюєш рідну неньку? Заради чого?

– Ти про що?

– Про їжу, котру собаки їдять біля смітника!

– О, Господи! З чого ти взяла, що вона твоя!

– Я це точно знаю! Свої страви ні з якими не сплутаю!

– Мамо, пробач!

– Тобі вони не сподобались?

– Все дуже смачно було!

– Так чому ж ти так?

Він почав виправдовуватись, казати, що дружина просто про його здоров’я дбає. А мої харчу такі все шкідливі. А мені через весь цей стрес стало зле. Довелося заспокійливе пити. Мені прикро через невістку, та ще гірше через те, що син не може з нею розібратися. А ви б пробачили таке?

Навігація записів

Мене, україномовного українця, ЗАВЖДИ прєтісняла російська мова. Уявляєте, ось такий дисонанс подій! Так було завжди. Мене прєтісняла російська, коли ще малим я не міг дивитися українських мультиків, бо були лише російські. Тому почав читати багато книг. Мене прєтісняла російська, коли нас змушували в школі читати депресивну російську літературу. Достоєвський, Лермантов, Пушкін. При тому, що їх портрети висіли не тільки в кабінетах зарубіжної літератури, але й на всіх поверхах нашої школи.
Звичайні деруни – минуле століття: додаю кілька інгредієнтів – і отримую ресторанний шедевр. Рецепт

Related Articles

Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.

Грицюк Яніна
13 Червня, 202613 Червня, 2026 No Comments

Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …

Грицюк Яніна
13 Червня, 2026 No Comments

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Недавні записи

  • Сьогодні зранку я побачила сцену, яка мене просто вразила. Якщо чесно, навіть не знаю, як на оце все реагувати. Автобус, час пік, людей багато їде. Ну, як і завжди воно буває в понеділок о сьомій ранку. Одне із сидячих місць зайняла молода дівчина, на вигляд ще студентка. Вона так солодко спала, що я їй аж заздрила. Ніхто її не чіпав, доки не зайшла в автобус жіночка з дитиною.
  • Притула назвав людину, яка завершить війну в Україні.
  • Валентина чекала чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? …
  • Сім років тому я розлучилась зі своїм чоловіком. Діти наші давно виросли, щасливе майбутнє ми їм забезпечили, тому продовжувати жити з людиною, яку я не кохаю, сенсу більше не було. Зараз мені 57, живу я у власній квартирі в центрі міста, маю пристойну зарплату, хороші заощадження і великі плани на майбутнє. Ніякого коханця собі після розлучення не знайшла, бо не розумію, навіщо воно мені вже треба. Самотньою я не почуваюсь, живу у своє задоволення.
  • Cьoгoднi вceлeнcькa бaтькiвcькa cyбoтa 2026: щo КAТEГOPИЧНO нe мoжнa poбuтu…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes